Реп музика - один з елементів хіп-хопу, це - форма римованої лірики, нічітиваемой ритмічно під музичні інструменти, з семплюванням музичного фону, з скретчі та міксами ді-джеїв. Рання реп музика не містила в собі смплірованіе, імовірно внаслідок того, що в той час (1979-1985), устаткування не було таким розвиненим.
Rapping (читання) з'явилася як різновид реггей з міксами, впливом радіо ді-джеїв та обміном дазенс (Прим. - dozen - куплет або декілька рядків в риму, придуманих на ходу). Також під впливом робіт The Last Poets і Gil Scott Heron. Початкові репери, або ЕмСі (Прим. - MC - "Master of Ceremonies") на ходу імпровізували свої рими під біти, створені ді-джеями. Ранній реп був часто просто послідовністю вихваляння або спробами відсунути на задній план інших MC.У середині 1980-их, реп ставав все більш і більш політизованим, завдяки роботам Public Enemy і інших подібних виконавців, і мав тенденцію вести хроніку чорного міського досвіду. Генгста реп може розглядатися в цьому контексті підривним кроком, але також розглядається деякими як відмова від конструктивного повідомлення.
Хіп-хоп зародився в середовищі афроамериканців і латиноамериканців Бронксу, району Нью-Юрка, 12 листопада 1974. В той час це була музика для вечірок, яку створювали диск-жокеї (скорочено ді-джеї, англ. DJ), що працювали у примітивній техніцісемплування: вона часто зводилась до прокручування музичного програшу інших виконавців кілька разів. Перші ем-сі були класичними конферансьє («Master of Ceremony» — скорочено MC), вони представляли ді-джеїв, а також підтримували увагу аудиторії енергійними вигуками і цілими промовами.
Першим ді-джеєм, що став працювати в новому стилі, був Кул Герк[en]. Його, а також Африку Бамбату і Грендмастера Флеша називають «трьома королями», або «святою трійцею» в перші дні хіп-хопу.
Популярність музики на цих вечірках призвела до того, що місцеві ді-джеї почали продавати касети із записаними на виступах «сетами» (програмами виступів), в котрих майстерно міксувались ритми і басові партії, зняті з композиції в стилях диско і фанк, поверх яких ем-сі читали реп. Це було виключно любительське заняття, і ніяких студій для випусків платівок репу не було.
Матір'ю хіп-хопу по праву вважається Сільвія Робінсон, котра вивела його на комерційний ринок і досягла його масового поширення після того, як вона з чоловіком у 1970 р. заснувала звукозаписувальну студію Sugar Hill Records. Її студія на початку осені 1979 випускає сингл «Rapper's Delight» у виконанні The Sugarhill Gang, котрий створює сенсацію на американському ринку популярної музики.
На початку 1980-х у середовищі реперів виник інтерес до європейської електронної музики, — в першу чергу до Kraftwerk і Гері Ньюмена, що активно записували свої треки, — технологічних знахідок, разом з «брейкбітом», що розвивався — сприяли ритмічному відриву хіп-хопу від диско і фанку. Брейковий ритм в поєднанні з більш розвинутою технікою ямайського дабу вивели хіп-хоп на новий рівень.
До середини 1980-х років музика хіп-хопу перестала орієнтуватися лише на вечірки, і наступне покоління реперів почало розбирати серйозніші теми, наприклад соціально-агресивні репери Public Enemy отримали культовий статус не лише в середовищі негрів. Ускладнювалась і музична сторона хіп-хопу: його сучасний етап починається з 1987-го року. В середині 80-х реп музика набуває популярності на рівні з роком і кантрі. Американські музичні премії з 1988 року вводять для репу окремі номінації.
Комментариев нет:
Отправить комментарий